ALLEGRI

9. Цілі та структура організаційного плану

Розділ “Організаційний план” опрацьовується в БП для того, щоб:

1. Переконати читача БП в тому, що вибрано достатньо дійову роль організації бізнесу.

2. Показати, хто конкретно відіграватиме провідні ролі в процесі становлення та управління.

3. Довести, що підприємець, його команда менеджерів та інший персонал фірми здатні втілити пропонований БП у життя.

Написання розділу “Організаційний план” рекомендується здійснювати в такій послідовності:

1. Обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу.

2. Визначення потреб фірми в персоналі.

3. Подання відомостей про власників та провідний управлінський персонал фірми.

4. Опрацювання організаційної схеми управління фірмою.

5. Визначення кадрової стратегії та політики фірми.

Розробка організаційного плану найчастіше розпочинається з обґрунтування вибору форми організації бізнесу з урахуванням переваг та недоліків кожної з них. Для обґрунтування вибору організації форми бізнесу необхідно:

1. З’ясувати переваги та недоліки кожної з передбачених законодавством організаційної форми підприємницької діяльності (індивідуальне підприємство без створення юридичної особи; приватне підприємство; ТОВ; повне товариство; командитне товариство; ПАТ, ПрАТ; кооператив).

2. Визначити критерії вибору форми організації бізнесу (характер відповідальності, сума податків, розміри початкового фінансування, наявність та збалансованість потрібних управлінських здібностей, оперативність управління, складність ліквідації, перспективи розвитку фірми).

3. Індетифікувати фактори що обумовлюють вибір відповідної форми організації бізнесу та охарактеризувати переваги такого рішення.

У тексті організаційного плану треба:

— Указати основні причини вибору відповідної юридичної форми організації бізнесу.

— Зазначити потенційні переваги вибраної форми організації бізнесу.

— Навести відповідну додаткову інформацію залежно від вибраної форми організації бізнесу (наприклад, для господарських товариств: відомості про утворення статутного фонду, умови розподілу прибутків та збитків, компетенцією органів управління, порядок ліквідації та реорганізації). Копії відповідних юридичних документів наводяться в додатках.

— Охарактеризувати можливі зміни юридичного статусу фірми в перспективі.

10. Зміст основних розділів організаційного плану

Структура організаційного плану

1. Форма організації бізнесу.

2. Потреби бізнесу в персоналі.

3. Власники бізнесу.

4. Організаційна схема управління.

5. Кадрова політика і стратегія.

Дуже важливим є підрозділ ”Потреба фірми в персоналі”. Весь комплекс робіт, що виконується , заведено розділяти на функції, види діяльності та конкретні завдання. Це роблять за допомогою дерева цілей фірми: спочатку визначають загальні цілі, а потім їх конкретизують до необхідного рівня. Далі складається перелік видів діяльності і конкретних завдань. На основі такої інформації визначають, скільки працівників, якого фаху та якої кваліфікації потрібно, щоб виконувати поставлені завдання.

Визначення потреби фірми у персоналі:

1. Скласти перелік необхідних видів діяльності (або конкретних завдань), установити сфери відповідальності і на основі цього розробити специфікації робіт, кваліфікаційні характеристики, посадові інструкції.

2. Визначити необхідну чисельність персоналу фірми за окремими категоріями (основні робітники, допоміжні, службовці).

3. Зробити попередні розрахунки вартості утримування персоналу (ураховуючи заробітну плату, усі види винагород, відрахування на соціальне страхування, пенсійні платежі, податки на оплату праці тощо).

4. Визначити конкретні джерела покриття потреби в персоналі (внутрішні або зовнішні).

Опрацьовуючи підрозділ “Власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти”, передусім потрібно дати коротку характеристику всім названим особам (зрозуміло, тим які посідають відповідальні посади). При цьому слід мати на увазі, що потенційних інвесторів цікавлять не стільки здібності кожного окремого працівника, скільки належна збалансованість знань, кваліфікації та досвіду команди менеджерів в цілому, їхня сумісність і придатність для ефективної спільної праці. Опрацьовуючи даний підрозділ необхідно:

1. Чітко визначити, кого конкретно бажано охарактеризувати в організаційному плані. До списку осіб, щодо яких необхідно навести інформацію, рекомендується включити тих, хто відіграє провідні ролі в бізнесі фірми. До таких осіб належить: підприємці – засновники бізнесу, активні інвестори, провідні менеджери фірми, зовнішні консультанти, експерти.

2. З’ясувати, які саме відомості про кожного з ключових співробітників фірми мають бути надані в організаційному плані.

Як окремий підрозділ організаційного плану подається організаційна схема управління, котра дає змогу зрозуміти, кого кому підпорядковано, з яких підрозділів складається фірма та як координуватиметься діяльність цих структурних підрозділів. Опрацювання організаційної схеми управління фірмою, як правило, проходить кілька етапів. Спочатку формується перелік основних функцій (маркетинг, виробництво, управління персоналом, фінанси, облік). Потім перелік організаційних одиниць – цехів, відділів, служб. Далі розробляють матрицю типу “функції — організаційні одиниці”. При цьому дотримуються стандартних правил:

а) усі функції мають бути розподілені;

б) за виконання кожної функції має відповідати лише один підрозділ;

в) одному керівникові може бути підпорядковано не більше 5-6 структурних підрозділів.

На кінцевому етапі графічно зображують конкретну організаційну схему управління фірмою, з усіма її організаційними одиницями, їхньою ієрархією та зв’язками.

Підрозділ організаційного плану “Кадрова політика і стратегія” має дати заінтересованим особам уявлення про філософію фірми щодо вирішення кадрових питань. Здебільшого в ньому висвітлюють питання стосовно: конкретних строків комплектування штатів фірми; стандартів і процедур добору персоналу; структури заробітної плати, пакета пільг, премії, участі в прибутках фірми тощо, а також докладно характеризують механізм мотивації керівників фірми.

Страница КАРТА сайта содержит список всех записей с ССЫЛКАМИ.