Стоимость Потенциала предприятия: Затратный подход

10. Оцінка ринкової вартості потенціалу підприємства за витратами (витратний підхід)

Оцінка вартості потенціалу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об’єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку.

Витратний підхід базується на постулаті, що потенційний власник-користувач не погодиться витратити на формування та реалізацію власних внутрішніх чи зовнішніх можливостей більше, ніж вартість очікуваного фінансово-майнового результату. Таким чином, методи цієї групи передбачають ресурсну оцінку всіх складових цілісного земельно-майнового та соціально-організаційного комплексу підприємства, на підставі обліку всіх витрат, необхідних для його відтворення (заміщення) на конкретну дату в робочому стані.

Найбільш специфічним елементом витратних методів є різновиди кошторисів, які складаються з метою визначення повних витрат на той чи інший компонент системи підприємства. Базою для кошторисів служить проектна документація, установлені нормативи витрат, робочі креслення, договори на придбання чи виконання робіт тощо.

Визначивши на підставі кошторису суму витрат на створення об’єкта оцінки, слід оцінити суму нагромадженого зносу різних видів, кожен з яких або можна усунути, або ні. Сума нагромадженого зносу формується з фізичного зносу, функціонального старіння, зовнішнього (економічного старіння), технологічного старіння.

Способи визначення ринкової вартості

1. Оцінка вартості землі як вільної і можливої для використання.

2. Оцінка відшкодування вартості споруд.

3. Оцінка загального зносу споруд.

4. Оцінка відновлення або залишкової вартості споруд з урахуванням зносу (п.2-п.3).

5. Оцінка права власності на майно та його покращення.

Методи витратного підходу

залежно від характеру оцінюваного майна:

1. Метод порівняльної одиниці, тобто співставлення вартості одиниці площі або об’єму і аналогічних показників подібної споруди. В результаті коригування вартості типового об’єкта на умови ринку і стан об’єкту визначається ринкова вартість необхідного об’єкта.

2. Метод розбивки – вартість всього об’єкта визначається як сума вартості окремих частин. Вартість кожної частини визначається за вартість витрат на її створення.

3. Метод кількісного обстеження – найбільш точний метод, оскільки визначаються всі витрати на створення об’єкта.

Витратний підхід є найпоширенішим і застосовується при аналізі найефективнішого використання земельної ділянки, кінцевому узгодженні ринкової ціни об’єкта, оцінці ринкової вартості загальнодержавних та спеціальних об’єктів, оцінці об’єктів нерухомості на малоактивних ринках, оцінці ринкової вартості об’єкта в цілях страхування, оподаткування, судового розподілу майна тощо.

Переваги витратного підходу: аналіз варіантів найліпшого та найефективнішого використання землі; техніко-економічний аналіз можливостей нового будівництва та різних поліпшень; остаточне збалансування величини ринкової вартості підприємства з його можливостями за кожним структурним елементом; оцінка об’єктів загальнодержавного чи унікального характеру; оцінка потенціалу за умов малоактивного чи нерозвинутого ринку землі, нерухомості, капіталу тощо.

Недоліки: використання «колишньої» господарської інформації потребує приведення до одного часового періоду, механізм розрахунків у цьому аспекті не можна назвати досконалим; ігнорування перспектив розвитку підприємства та ринкового середовища; повністю випадають з кола досліджень індивідуальність ефективного використання об’єкта.

 

Страница КАРТА сайта содержит список всех записей с ССЫЛКАМИ.

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники