Критерии обоснования хозяйственных решений в условиях риска

Характеристика критеріїв обґрунтування ГР в умовах ризику:

Правило Байеса (критерій математичного сподівання).

Ґрунтується на припущенні, що відомі всі імовірності настання можливих станів зовнішнього середовища Pj, обов’язкова вимога ∑Pj=1, ∑ від j=1 до n. Вона означає, що використано всі можливі стани природи й інших бути не може. Критерієм вибору служить значення математичного сподівання альтернативи j. Відповідно до правила Байеса, оптимальною вважається альтернатива з більшим значенням математичного сподівання, ніж в інших альтернативах.

Критерій середнього значення і стандартного відхилення.

Використовується для оцінки розсіювання значень критерію обраного параметра щодо його середнього прогнозованого значення математичного сподівання. Розраховується за допомогою дисперсії — стандартне відхилення результатів (вартості капіталу) як ступеня ризику в критерії прийняття рішень. Чим вище стандартне відхилення, тим більше ризик. Для запобігання ризику особа, яка приймає рішення вибирає з двох альтернатив з однаковими математичними сподіваннями альтернативу з найменшим стандартним відхиленням (дисперсією).

Критерій Бернуллі.

За обґрунтуванням Бернуллі можлива заміна значень математичних сподівань і моментів ризику цільових функцій (наприклад, вартості капіталу) на очікувану корисність (вигоду). Замість монетарних цільових функцій використовується корисність, і ОПР, зв’язує її з цілями, очікуваним ступенем їх досягнення, врахуванням відносин до ризику. У цьому випадку виходять з того, що особа, яка приймає рішення, може оцінити вигоду (корисність) різних альтернатив і вибрати максимум «морального очікування» (МрО), розраховуючи його за формулою:

МрО = ∑ f(КПi)Pi

f(КПi) — дегресивно зростаюча функція корисності, ∑ від i=1 до i

КПi вартість капіталу при і-му стані середовища

Pi імовірність настання і-го стану зовнішнього середовища

На відміну від критерію середнього значення і стандартного відхилення, у величині корисності трансформуються можливі результати. Альтернатива з максимальним значенням МС корисності є оптимальною. Якщо відношення до ризику нейтральне, цей критерій відповідає правилу Байеса.

Критерій Лапласа.

Критерій дає змогу відокремити кращий варіант у тому випадку, якщо жодна з умов не має істотної переваги. Коли немає ніяких підстав вважати, що кожний окремий стан природи більш імовірний, порівняно з іншими, використовують припущення про те, що імовірність виникнення кожного з можливих станів оточуючого середовища однакова. У такому випадку цінності кожної альтернативи можна обчислити за формулою звичайного середнього арифметичного всіх її можливих оцінок у різних станах природи. Оптимальною є та альтернатива, яка має найбільшу середню оцінку.

Критерій Гурвіца (критерій песимізму-оптимізму).

Передбачає оціночну функцію, яка знаходиться між точкою зору крайнього оптимізму та крайнього песимізму. Формула розрахунку критерію показана при застосуванні правила Гурвіца в умовах невизначеності. Критерій рекомендує не керуватися ні крайнім оптимізмом, ні крайнім песимізмом, а брати деякий середній результат. Застосування критерію ускладнюється через відсутність обґрунтованого уявлення про величину параметру α — параметр впевненості інвестора щодо отримання максимального виграшу. Критерій в деякій мірі є суб’єктивним, оскільки величина параметру оптимізму α обирається довільно від 0 до1. При α=1 критерій Гурвіца перетворюється в максімакс (критерій азартного гравця). При α=0 він відповідає максіміну (критерію песимізму, чи Вальда).

 

Страница КАРТА сайта содержит список всех записей с ССЫЛКАМИ.

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники