Предпринимательские риски: Суть. Классификация

Сутність підприєницькіх ризиків та їх класифікація

На сьогоднішній день має місце неоднозначність у тлумаченні поняття «ризик» вітчизняними та зарубіжними вченими, існують такі підходи до інтерпретації даної категорії:

Ризик — це ймовірність (можливість) отримання (тільки) небажаного результату (наприклад, ймовірність втрати суб’єктом господарювання частини своїх прибутків або (чи тільки) імовірність сприятливого позитивного результату — вдача, шанс для отримання додаткового прибутку (можливість отримання значної вигоди в результаті здійснення підприємницької діяльності).

Ризик — невизначеність майбутнього стану, внутрішнього та зовнішнього середовища, невпевненість у результаті.

Ризик — це діяльність, пов’язана з подоланням невизначеності у ситуації неминучого вибору, в процесі якої є можливість кількісно та якісно оцінити ймовірність досягнення передбачуваного результату та відхилення від цілі.

У сучасній західній економічній літературі розглядають дві теорії ризику: класичну та неокласичну. Класична теорія ризику: Ризик – ймовірність понесення збитків та втрати від обраного рішення та стратегії діяльності. Неокласична теорія ризику: Ризик – ймовірність відхилення від поставлених цілей.

Сутність ризику відображає взаємозв’язок і взаємодія основних його аспектів: ймовірність отримання бажаного результату; можливість настання несприятливих небажаних наслідків під час вибору альтернативи та її реалізації; ймовірність відхилення від обраної мети чи відсутність впевненості в її досягненні. Таким чином, ключовою рисою ризику є його імовірнісна природа. Ступінь цієї ймовірності характеризується всією сукупністю як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів.

Для розуміння природи підприємницького ризику, фундаментальне значення має зв’язок ризику та прибутку. Проблема взаємовідношення даних категорій – одна з ключових концепцій у виробничо-господарській діяльності підприємств.

Класифікація ризиків, типи ризиків, згруповані за певними ознаками:

Залежно від можливого результату виділяють:

Чистий ризик – імовірність отримання негативного чи нульового результату (виробничі та інвестиційні ризики);

Спекулятивний ризик – імовірність отримання як позитивного, так і негативного результату (фінансові ризики).

За ступенем об’єктивності і суб’єктивності рішень – з об’єктивною, суб’єктивною й об’єктивно-суб’єктивною ймовірністю.

За чисельністю суб’єктів ризику – індивідуальний і груповий.

За ситуацією – стохастичний (в умовах невизначеності), конкуруючий (в умовах конфлікту).

За джерелом виникнення ризику: ризик, пов’язаний з господарською діяльністю; ризик пов’язаний з особистістю підприємця; ризик, пов’язаний з недоліком інформації про стан зовнішнього середовища.

За видами діяльності підприємства:

Виробничий ризик – пов’язаний із можливістю невиконання фірмою своїх обов’язків за контрактом або договором із замовником;

Фінансовий ризик – пов’язаний із можливістю невиконання фірмою своїх фінансових обов’язків перед інвесторами через використання для фінансової діяльності фірми боргу;

Інвестиційний ризик – пов’язаний із можливістю знецінення інвестиційно-фінансового портфеля, який складається як із власних цінних паперів, так і з придбаних;

Валютний ризик – пов’язаний із можливістю коливань ринкових ставок власної грошової одиниці і інших курсів валют;

Юридичний ризик — пов’язаний з невірним чи неправомірним оформленням документів, укладанням угод чи трактуванням норм правових актів;

Страховий ризик — ризик страхової компанії, пов’язаний з адекватністю формування страхових тарифів, азартною методологією страхування;

Інноваційний ризик — ризик відхилення від мети при вкладанні коштів у виробництво інноваційного продукту, наукові-дослідні та конструкторські роботи.

За ступенем належності до підприємницької діяльності:

Підприємницький ризик — ризики, що виникають при здійсненні підприємницькій діяльності (самостійної ініціативної фінансово-господарської діяльності громадян, здійснюваної з метою одержання прибутку), від свого імені, під власну майнову відповідальність або ж від імені та під відповідальність юридичної особи — підприємства (фірми);

Непідприємницький ризик – ризики, що мають місце при здійсненні непідприємницькій діяльності (діяльності «non profit organization» (неприбуткових організацій, сприяння різним суспільним рухам, науково-дослідних центрів, навчальних закладів тощо).

За належністю до країни функціонування суб’єкта господарювання:

Внутрішні ризики – ризики, які, виникаючи у певній країні, впливають на діяльність тільки її господарюючих суб’єктів;

Зовнішні ризики – ризик, джерело походження яких для внутрішніх виробників перебуває за межами їх власної країни.

За рівнем виникнення:

Ризики мікрорівня – виникають на підприємстві або у приватних осіб;

Ризики галузевого походження — виникають у цілої групи підприємств однієї галузі і здійснюють вплив на всю галузь;

Ризики міжгалузевого походження – виникають через наявність впливу та залежності окремих галузей і сфер економічної діяльності між собою;

Регіональні ризики – виникають через наявність специфіки розвитку й управління окремими регіонами всередині країни;

Державні ризики – виникають на макрорівні і впливають на всіх суб’єктів господарювання даної країни;

Глобальні (світові) ризики — виникають в економіці кількох країн чи світового співтовариства в цілому, впливаючи при цьому на діяльність суб’єктів господарювання.

За сферою походження:

Соціально-політичний ризик — зміна здійснюваного державою політичного курсу, введення в дію незапланованих раніше соціальних програм або інших дій, що в основі свого походження мають соціальну сферу (страйки, зміна психологічного клімату на підприємстві);

Адміністративно-законодавчий ризик — реалізація незапланованих адміністративних обмежень господарської діяльності суб’єктів ринку, зміни у законодавстві (збільшення податкових ставок, заборона на здійснення певного виду діяльності тощо);

Виробничий ризик — виробництво продукції (товарів, послуг), здійснення будь-яких видів виробничої діяльності (зниження запланованих обсягів виробництва, зростання витрат на виробництво продукції тощо);

Комерційний ризик — зниження обсягів реалізації товарів (послуг) внаслідок зміни кон’юнктури, підвищення закупівельної ціни товарів, непередбачене зниження обсягу закупок, втрати товару в процесі обігу тощо);

Фінансовий ризик — невиконання суб’єктом економічної діяльності своїх фінансових зобов’язань (прострочення платежів, порушення термінів повернення кредитів тощо); зміни, що відбуваються у фінансовій системі взагалі (інфляційні процеси тощо);

Природно-екологічний ризик — залежність людини і суспільного виробництва в цілому від природнокліматичних умов (значна кількість осадків, повені); зворотний зв’язок між суспільним виробництвом і навколишнім середовищем (несприятливий вплив шкідливих виробництв на здоров’я людей тощо);

Демографічний ризик – можливість зміни демографічної ситуації; особливість даних ризиків — існують як у формі самостійних ризиків, так і є причиною виникнення інших ризиків (зниження тривалості життя населення може спричинити виникнення ризику, пов’язаного із реалізацією продукції підприємств, що орієнтуються на достатньо старе населення тощо);

Геополітичний ризик – можливість змін глобального характеру (світова міграція робочої сили, поява хвороб, що загрожують життю всього людства тощо).

За причинами виникнення:

Ризик, викликаний невизначеністю майбутнього, характерною для функціонування всіх суб’єктів ринку, і як наслідок — складністю в прогнозуванні їхніх дій (невизначеність майбутнього може бути викликана наявністю невизначеності як у функціонуванні економічної системи самого підприємства або його найближчого оточення (наприклад, партнерів), так і навколишнього середовища, наприклад, економіки країни в цілому);

Ризик, викликаний нестачею інформації для прийняття рішень, що пов’язана з об’єктивною неможливістю врахування і розгляду всіх параметрів, необхідних для прийняття виробничо-господарських рішень;

Ризик, викликаний особистими суб’єктивними чинниками групи, що аналізує ризик (власним розумінням аналізованих процесів, рівнем кваліфікації, співвідношенням кількості часу, необхідного для якісного і всебічного аналізу і наданим для цієї процедури часом).

За ступенем обґрунтованості прийняття ризику:

Обґрунтовані ризики – ризики, які підприємство вирішує прийняти на себе в результаті проведення аналітичної оцінки прогнозованих результатів і можливих витрат; при цьому їх вплив на діяльність підприємства буде мінімальним.

Частково обґрунтовані — ризики, що приймає або передбачає прийняти підприємство за умови рівності результатів і витрат; імовірність появи несприятливої події настільки велика, що у випадку її появи суб’єкт господарювання може одержати нульовий ефект;

Авантюрні ризики — ризики, в результаті реалізації яких має місце висока імовірність недосягнення запланованих результатів; суб’єкт господарювання, що приймає авантюрний ризик, діє без врахування реальних сил, умов і можливостей, розраховуючи на випадковий успіх.

За ступенем системності:

Несистемні (унікальні) ризики – ризики, що не властиві даній системі та ступінь їх впливу може бути зведено до можливого мінімуму (нуля) (наприклад, ступінь впливу ризику на результати діяльності підприємства може бути знижено за допомогою виробничої або фінансової диверсифікації);

Системні ризики — ризики, наявність яких обумовлена самою системою, та ступінь їх впливу не може бути знижений.

Системні ризики обов’язково існують в економіці та є атрибутом діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Ці ризики можна передбачити й оцінити, але знизити їх ступінь неможливо. З погляду теорії ефективного управління фірмою, дана група ризиків являє собою той максимальний набір ризиків, перевищення якого буде означати зниження ефективності діяльності організації. Але через ряд обмежень як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру (ресурсні обмеження, суб’єктивність інформації, що використана при упорядкуванні прогнозів і тощо), досягти того, щоб підприємство в своїй діяльності стикалося тільки з цими ризиками, не завжди можливо. Тому у більшості випадків, підприємства приймають на себе всю групу системних ризиків плюс незначну частину унікальних ризиків.

За відповідністю допустимим межам:

Допустимі ризики — припускають рівень ризику в межах його середнього рівня, тобто середнього стосовно інших видів діяльності та інших господарських суб’єктів. Таким чином, якщо Rср — середній рівень ризику в економіці, Rд — рівень припустимого ризику, то повинна виконуватися така умова: Rд < Rср.

Критичні ризики – ризики, припускають рівень вищий за середній, але в межах допустимих значень, прийнятих у даній економічній системі для певних видів діяльності. Таким чином, якщо Rкр — критичний рівень ризику певного напряму діяльності в даній економічній системі, Rmax — максимально допустимий рівень ризику, то повинна виконуватися така умова : Rср < Rкр < Rmax. Слід зазначити, що максимально допустима межа може перевищувати рівень системних ризиків.

Катастрофічні ризики — ризик, що перевищують верхню (максимальну) межу ризику, яка сформована в даній економічній системі. Таким чином, якщо Rкат — катастрофічний рівень ризику визначеного напрямку діяльності в даній економічній системі, умова: Rmax < Rкат .

За ознакою реалізації ризиків:

Реалізовані ризики — несприятливі для підприємства події, що здійснилися і наслідком яких може бути погіршення його діяльності;

Нереалізовані ризики — ризики, що не мали місця всупереч очікуванням.

Реалізованими можуть бути й ті ризики, імовірність виникнення яких була меншою, порівняно з нереалізованими. Це є наслідком їх імовірнісного характеру та необхідністю наявності цілого ряду умов для їх реалізації, тобто переходу зі стадії прогнозованих у стадію ризиків, що здійснилися.

За адекватністю часу ухвалення рішення про реагування на реалізовані ризики:

Ризики попереджувальної групи — ризики, що враховані при складанні планів розвитку підприємства, тобто до моменту їх появи; при цьому розроблена стратегія дій підприємства у випадку виникнення ризиків;

Поточні ризики — ризики, що не були передбачені; у випадку виникнення цих ризиків не була розроблена стратегія дій підприємства й суб’єкт господарювання реагує на них у момент їх виникнення (на перших стадіях);

Запізнілі ризики — ризики, що не були передбачені підприємством при плануванні та стратегія дій підприємства при цьому розробляється вже після їх виникнення.

За групою, що аналізує ризик і приймає рішення про дії підприємства у випадку його виникнення:

Ризик індивідуального рішення — ризики, що мають місце, коли рішення приймається окремою людиною (директором підприємства, його власником тощо);

Ризики колективного рішення — ризики, що мають місце, коли рішення приймається групою осіб (рада директорів, група експертів тощо).

За масштабами впливу, або за сферою охоплення:

Одноособові ризики — ризики, що впливають тільки лише на дане підприємство та його найближче оточення (наприклад, банкрутство підприємства, що спричинило за собою втрату замовлень для його постачальників);

Багатоособові ризики — ризики, виникнення яких відіб’ється не тільки на окремому підприємстві та його найближчому оточенні, а й на цілій групі інших підприємств (наприклад, страйк працівників вуглевидобувної галузі може вплинути на діяльність збагачувальної фабрики, коксохімічного комбінату, металургійного підприємства, обсягах виробництва, електроенергії в масштабах усієї країни).

За можливістю прогнозування:

Прогнозовані ризики — ризики, виникнення яких піддається прогнозу, що може бути здійснений з використанням найрізноманітніших методів аналізу;

Ризики, що частково не прогнозуються (форс-мажорні) — ризики, що виникають внаслідок настання форс-мажорних подій (надзвичайних обставин), що не можуть бути цілком передбачені, та виступають непереборною перешкодою (стихійні лиха, катастрофи тощо); часткова непрогнозованість цих ризиків — наслідок досить низького ступеню імовірності при визначенні імовірності їх здійснення, що у свою чергу є результатом обмеженості інформації та людських знань, необхідних для побудови прогнозу;

Непрогнозовані ризики — ризики, виникнення яких неможливо передбачити жодним з існуючих методів чи підходів.

За ступенем впливу на діяльність суб’єкта господарювання при реалізації ризику:

Негативний ризик – ризик, реалізація якого спричинює програш суб’єкта господарювання;

Нульовий ризик — ризик, що характеризується відсутністю впливу на суб’єкта господарювання;

Позитивний ризик — ризик, реалізація якого спричинює виграш для суб’єкта господарювання.

Іноді ризик, реалізований для одного суб’єкта з негативним або нульовим результатом, є вигідним для іншого суб’єкта (наприклад, реалізація ризику у фірм-конкурентів тощо).

За частотою виникнення:

Одноразові (короткострокові) — ризики, що мають місце лише один раз через певні причини;

Багаторазові (постійні) — ризики, що можуть проявитися неодноразово.

За можливістю запобігання:

Ризики, яким можна запобігти — ризики, реалізації яких можна з впевненістю запобігти організаційно-технічними чи іншими управлінськими методами за умови вчасного реагування на загрозу;

Ризики, яким не можна запобігти — ризики, яким не можна запобігти вказаними методами, їх можна лише застрахувати;

Ризики, яким можна частково запобігти — ризики, реалізації яких можна частково запобігти вказаними методами.

 

Страница КАРТА сайта содержит список всех записей с ССЫЛКАМИ.

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники