Оборотные средства: характеристика, показатели
16. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів підприємства
Оборотні кошти підприємства:
1. Оборотні фонди (оборотні кошти у сфері виробництва) – виробничі запаси, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.
2. Фонди обігу (оборотні кошти у сфері обігу) – залишки готової продукції, відвантажена продукція, грошові кошти на розрахунковому рахунку та в касі, дебіторська заборгованість, інші оборотні кошти.
Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять свою вартість на вартість продукції що виробляється. До складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотних фондів. До них належать запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива й пального, тари.
Незавершене виробництво — це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством.
До напівфабрикатів власного виготовлення відносять ті предмети праці, що їх повністю оброблено (перероблено) у даному виробничому підрозділі підприємства, але які потребують дальшої обробки в інших підрозділах (наприклад, поковки, штамповки, відливки та інша продукція заготовочного виробництва).
Витрати майбутніх періодів — це грошові витрати, які зароблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво.
Співвідношення оборотних фондів у розрізі окремих елементів і стадій функціонування (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) характеризує їхню виробничо-технологічну (стадійну) структуру.
Нормування обігових коштів підприємства.
Оборотні кошти — це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх І відносять до оборотних фондів, визначається помноженням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їхнього запасу в днях.
У транспортний запас, що звичайно не перевищує двох днів, оборотні кошти вкладаються на період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства.
Підготовчий запас створюється на період часу, необхідного для приймання, складування та підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів. Найбільшим за розміром є поточний запас сировини (матеріалів) та інших елементів оборотних фондів (предметів праці); його обчислюють у межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів.
Визначення резервного (страхового) запасу може здійснюватись двома способами: за середнім відхиленням фактичних строків поставки від передбачених договором або за періодом, необхідним для термінового оформлення замовлення та доставки матеріалів від виробника до споживача.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві.
Величина цього нормативу залежить від обсягу продукції, що виробляється, собівартості окремих її видів і характеру розподілу витрат протягом днів виробничого циклу. За інших однакових умов оборотні кошти в цій функціональній формі змінюються прямо пропорційно динаміці масштабів випуску та собівартості продукції. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Ннвок ) можна визначити, користуючись формулою
Ннвок =Vд*Тц*Кнв, де
Vд — середньодобовий випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю;
Тц — середня тривалість виробничого циклу у днях;
Кнв — коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).
Норматив оборотних коштів у інших нормованих елементах.
Окрім виробничих запасів і незавершеного виробництва, до нормованих елементів оборотних коштів належать також витрати майбутніх періодів і залишки готової продукції на підприємстві, яке її виготовляє.
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується, виходячи з залишку коштів на початок періоду та суми витрат протягом розрахункового (планового) періоду з відрахуванням величини наступного погашення витрат за рахунок собівартості продукції.
Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції визначається як добуток вартості одноденного випуску готових виробів на норму їхнього запасу на складі у днях. У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (продажу).
Сукупний норматив оборотних коштів підприємства на розрахунковий (плановий) період є не що інше, як загальна сума нормативів, обчислених для окремих елементів (виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів та залишків готової продукції).
17. Основні показники ефективності використання оборотних коштів підприємства та методи їх обчислення
Оборотні кошти підприємства:
– Оборотні фонди (оборотні кошти у сфері виробництва) – виробничі запаси, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.
– Фонди обігу (оборотні кошти у сфері обігу) – залишки готової продукції, відвантажена продукція, грошові кошти на розрахунковому рахунку та в касі, дебіторська заборгованість, інші оборотні кошти.
Основні показники:
Коеф оборотності = вартість реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період / середній залишок оборотних коштів за той самий період
Коеф завантаження = 1 / коеф оборотності – показує скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції
Тривалість одного обороту = кількість днів у розрахунковому періоді / коеф оборотності за той самий період
Рентабельність оборотних коштів = Прибуток підприємства / сума оборотних коштів.
Страница КАРТА сайта содержит список всех записей с ССЫЛКАМИ.