ALLEGRI

Інструментарій економічного обґрунтування господарських рішень

Для вибору найкращого ГР необхідно скористатися надійними інструментами оцінки їх ефективності. Якщо порівнювати процеси, у яких використовуються однакові ресурси, то краще те рішення, де вищий результат (чи нижчі витрати ресурсів). Набагато складніші ситуації, коли досягаються різні ефекти при використанні різних ресурсів. У таких випадках часто використовують критерій ефективності, що виглядає як деякий відносний, питомий ефект, тобто результат, що приходиться на одиницю використовуваних ресурсів. Індикаторами такої оцінки слугують багато показників ефективності: продуктивність праці, фондовіддача, матеріалоємність, собівартість, рентабельність тощо.

В основу оцінки ефективності прийнятих рішень покладений системний підхід як найбільш розроблений і апробований.

Основні принципи оцінки ефективності ГР:

1. Пріоритетність загальної кінцевої мети підприємства на даний період: цілі всіх структурних елементів прийняття рішення, цілі особи, яка приймає рішення, повинні бути погоджені і збігатися з основною метою організації.

2. Врахування невизначеності і надійність, врахування у прийнятті та реалізації рішень факторів невизначеності і випадковості.

3. Прогнозованість — при прийняті рішення повинні носити прогнозний характер можливих наслідків реалізації рішень — економічних, соціальних, екологічних тощо.

4. Єдність — всі елементи системи прийняття і реалізації рішень знаходяться у взаємозв’язку і взаємозалежності, для досягнення загальної мети вони повинні сприяти один одному.

5. Взаємопов’язаність — всі елементи системи зв’язані не тільки між собою, але і з навколишнім середовищем.

6. Ієрархія — всі елементи системи розробки, прийняття і виконання ГР знаходяться в ієрархічному взаємозв’язку підпорядкування і відповідальності.

7. Функціональність — спільний розгляд структури управління реалізацією рішень і функціями з пріоритетом функції над структурою.

Труднощі визначення ефективності прийнятих ГР:

1. Суб’єктивізм цілей, що ставляться перед ОПР виконавцями організації, та можливість приховати їх від підлеглих та навколишнього оточення.

2. Об’єктивність сукупності факторів, що діють на ОПР у процесі розробки, прийняття та реалізації рішення.

3. Відсутність сталих методик, що нормативно визначають (рекомендують) зміст і порядок дій ОПР, й механізму недопущення їх невиконання, а також відповідальність за вчинене з боку ОПР.

Рішення приймається в інтересах певних осіб, а наскільки діючим воно виявиться, залежить від виконавців, їх підготовленості та від обставин. Господарське рішення буде ефективне, якщо воно реалізовано відповідно до запропонованих вимог. Однак, при реалізації довгострокових цілей, важко оцінити ступінь ефективності прийнятих рішень щодо досягнення кінцевих результатів.

Для вибору оптимального рішення в ситуації ризику користуються правилом Байеса (критерій математичного сподівання), критерієм середнього значення і стандартного відхилення, критеріями Бернуллі, Лапласа, Гурвіца. Якщо критерії свідчать про необхідність прийняти одне й те ж рішення, то це підтверджує його оптимальність. У випадку вказівки на різні рішення, пріоритет варто віддати тому з них, у якого більше математичне сподівання. У ситуації ризику він є основним.

Страница КАРТА сайта содержит список всех записей с ССЫЛКАМИ.